Гідробіонти компанії ТОВ «Бестер Плюс»
Лососеві, осетрові, коропові, кларієві, тріскоподібні, щукові, окуневі, вугрові види риб є об'єктами розведення.
Запліднена ікра

Статус селекційно-племінного господарства дозволяє відтворювати широкий спектр цінних і рідкісних видів прісноводої риби, у тому числі червонокнижних.

Зарибок

Ми вирощуємо молодь цінних видів

риби як для розведення і продажу, так і для зарибнення водойм України з метою відновлення екологічної рівноваги і повернення ендеміків в історичне середовище

Товарна риба

Стабільність розмірного ряду, чіткий контроль якості і регулярність постачань дозволяють планувати календарні об'єми готової продукції.

«Вільному впровадженню в Україні технологій, розроблених на кафедрі іхтіології та аквакультури факультету біоінженерії тварин Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині, передувала серія візитів і тренінгів українських фахівців на польських рибницьких господарств, де ці технології вже були впроваджені. Таким чином, було підготовлено ядро ​​кадрів для аквакультури в Україні. Слід зазначити, що ці технології розробляються, виходячи з можливості їхньої експлуатації в рециркуляційних аквакультурних системах (RAS), де вода після виробництва очищується і обробляється для повторного використання в рибництві. Це призводить до економії води до 100 разів на кілограм вирощеної риби в порівнянні зі ставковим рибництвом.»

Ян Маньковський
Співзасновник Міжнародного Консалтингового Центру "АгроТехЕксперт"
Вирощування гідробіонтів на базі ТзОВ «Бестер Плюс»

Зарибковий матеріал

В результаті співпраці з факультетом біоінженерії тварин Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Польща) ми впровадили технології штучного відтворення і виробництва зарибкового матеріалу декількох видів риб для зариблення відкритих водойм країни та для подальшого розведення в ставках або рециркуляційних аквакультурних системах (RAS). До них відносяться щука, судак, минь і коропові реофільні (річкові) риби, такі як в’язь та жерех. У найближчому майбутньому ми готуємося до впровадження подальших технологій для різних видів риб, включаючи занесені до Червоної книги України, - ялець, головня, марену, карася, сига та осетрових.


Рішення для рибоводів

Біотехнології, розроблені наукою, можуть бути як закритими, тобто такими, що підлягають патентному захисту, так і відкритими, тобто викладеними у вигляді загальнодоступних наукових публікацій. Однак навіть в останньому випадку рибоводам важко отримати відповідні рішення, хоча б через мовний бар'єр, оскільки кращі наукові журнали публікуються англійською мовою і, крім того, доступ до деталей деяких публікацій є платним. Тому для того, щоб технологія знайшла своє застосування в сільськогосподарській практиці, необхідний трансфер знань з науки.


Трансфер технологій

У країнах колишнього "комуністичного блоку" досі не існує системних рішень, які б сприяли такій прямій передачі. Аквакультура в Польщі і Україні має схожі умови, хоча б в силу географічного положення, але протягом багатьох років існував бар'єр для передачі технологій з Польщі в Україну. В даний час ситуація поступово змінюється. Це пов'язано з індивідуальними діями партнерів з польської та української сторін. Прикладом такого міжнародного співробітництва є трансфер з Польщі і впровадження в Україні технологій в області інтенсивної аквакультури (розведення риби) і природоохоронної аквакультури (для зариблення відкритих водойм), ініціатором і каталізатором якого є Міжнародний Консалтинговий Центр «АгроТехЕксперт» та пан Ян Маньковський. Протягом декількох років він брав найактивнішу участь у налагодженні контактів і співпраці між українською та польською сторонами в області розведення та вирощування риби. Кілька років діяльності Центру призвели до того, що він почав наводити конкретні дії.

Судак (Sander lucioperca)
На фото: Нерестові судаки - самка зліва
Одним з найбільш перспективних видів для сучасної аквакультури є судак. М'ясо цього виду високо цінується завдяки своїм незаперечним дієтичним і смаковим якостям. Він користується визнанням як в Європі, так і на інших континентах (в Азії і Африці), маючи при цьому високу ціну. Розведення судака, здійснюване в земляних ставках, характеризується значною мінливістю обсягів і є значно нижчим від ринкового попиту. Виробництво цього виду в рециркуляційних аквакультурних системах (RAS) стикається з фундаментальною проблемою, яка полягає в низькій пропозиції зарибкового матеріалу. Це пов'язано з великою складністю проведення репродукції в контрольованих умовах і отримання личинок високої якості. Також в цій області українські селекціонери використовують технології, розроблені польськими вченими. На основі їхніх багаторічних досліджень було підготовлено посібник / керівництво з різних аспектів відтворення судака як в ставках, так і в інкубаторах.
На фото: Відбір зразків ікринок для оцінки зрілості ооцитів (яєць) у самок судака

Даний посібник ґрунтується на результатах наукових експериментів і робіт із впровадження, проведених групою співробітників ВМУ спільно з дослідницькими підрозділами з Бельгії, Франції і Нідерландів в рамках 6-ї Рамкової програми ЄС. Поширений на Міжнародній конференції в Намурі (Бельгія) у січні 2008 року, він став доступним для вчених і селекціонерів в форматі .pdf на кількох веб-сайтах для безкоштовного скачування.
Перші випробування із застосування даної технології в українських умовах були проведені в 2019 році на господарстві ТзОВ «Бестер Плюс» (м. Яворів, Львівська обл.). Виявилося, що ця технологія працює, і інтерес до зарибкового матеріалу судака (осінні мальки, дворічки) є просто неймовірним. Залежно від потреб розведення судака проводять у ставках або в інкубаторії. Останній спосіб дає великі виробничі можливості, і ми хотіли б його вам представити.

На фото: Високоякісний посадковий матеріал судака


Технологія була розширена за допомогою унікальної та інноваційної системи для оцінки зрілості ооцитів (яйцеклітин) судака (https://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1111/j.1365-2109.2011.02879.x). Унікальна система заснована як на положенні ядра в ооцитах, так і на коагуляції жирових кульок в ооцитах, дозволила створити 7-бальну шкалу зрілості яєць судака. Ця система дозволяє дуже точно визначити час овуляції у самки судака, що означає:

-- Зменшення маніпуляцій з нерестовиками, що безпосередньо підвищує виживаність нерестовиків

-- Підвищення якості яєць, що безпосередньо впливає на якість личинок, мальків та зниження канібалізму

-- Значне підвищення економічної рентабельності виробництва та покращення якості виробленого зарибкового матеріалу.

Завантажити посібник
Запліднення ікри судака

Збір ікри судака професором кафедри іхтіології та аквакультури, ВМУ Ольштин, Польща

Запліднена і позбавлена клейкості ікра судака в інкубаційному апараті (більше 1 мільйона ікринок всередині апарату)

Пропозиція:
Запрошуємо подати заявку на поставку наступного матеріалу для зариблення судаком:
  • Запліднена ікра
  • Личинка
  • Личинка підрощена
  • Мальок літній (для зариблення річок, озер, ставків)
  • Зарибок літній - навчений споживати комерційний корм (особливо підходить для розведення в RAS)
  • Осінній зарибок
Минь (Lota lota)
На фото: Вилуплення миня після декількох днів вирощування в RAS
Іншим з найбільш перспективних видів в сучасній прісноводній аквакультурі в Європі і Північній Америці, а також одним з найдорожчих на європейському ринку є минь. М'ясо і печінку цієї риби вважають делікатесним раритетом. На жаль, цей вид зникає з дикої природи, і однією з найбільших поточних проблем є придбання нерестовиків.

Біотехнологія відтворення миня в контрольованих умовах, що дозволяє синхронізувати нерест і отримувати гамети високої якості, була розроблена співробітниками нинішньої кафедри іхтіології та аквакультури факультету біоінженерії тварин Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині.
У ній використовувалася одночасна стимуляція нерестовиків умовами навколишнього середовища, репродуктивними заходами і підбором стадій їхньої зрілості для стимулювання остаточного дозрівання гамет. Це дозволило отримати відмінні результати як за часткою зрілих нерестовиків, так і за якістю гамет.

Проривні результати відтворення миня в контрольованих умовах, описані в даній публікації, вже успішно застосовуються в промислових інкубаторіях багатьох країн, в тому числі і нашої країни. Отриманий таким методом племінний або зарибковий матеріал є сильним і дає можливість підтримувати цей вид в природних умовах або розвивати його інтенсивне розведення.

На фото: Викльов миня після трьох тижнів вирощування в RAS
Завантажити публікацію
Технології відтворення миня і вирощування його личинок та зарибка надзвичайно складні, і їх впровадження в практику розведення вимагає не тільки теоретичних, але й практичних знань. Тому слід особливо відзначити роль Міжнародного Консалтингового Центру «АгроТехЕксперт» і особисто Яна Маньківського у координації впровадження повноцінно розроблених у Польщі технологій в українську практику рибництва.

На фото: Минь у всій красі
Пропозиція:
Запрошуємо подати заявку на поставку наступного матеріалу для зариблення минем:
  • Запліднена ікра
  • Личинка
  • Личинка підрощена
  • Мальок літній (для зариблення річок, озер, ставків)
Посилання на тематичну літературу
Bieńkiewicz M., Gomułka P., Kestemont P., Krejszeff S., Kucharczyk D., Kujawa R., Kwiatkowski M., Łuczyński M., Mamcarz A., Szczerbowski A., Szkudlarek M., Targońska K. 2007. Artificial reproduction of pikeperch. Kucharczyk D., Kestemont P., Mamcarz A. (eds.). Wyd. Mercurius Kaczmarek Andrzej, Olszyn, Polska. s.80. ISBN 978-83-923855-0-9.
Fopp-Byat D. 2010. Meiotic gynogenesis revealed not homogametic female sex determination system in
Siberian sturgeon (Acipenser baeri Brandt). Aquaculture, 305, 174 – 177.
Kucharczyk D., Nowosad J., Kujawa R., Dietrich G., Biegaj M., Sikora M., Luczynski M.J. 2018. Comparison of spontaneous and hormone-induced reproduction of burbot (Lota lota L.) under hatchery conditions. Aquaculture, 485(2), 25-29.
Mamcarz A., Kujawa R., Kucharczyk D., Skrzypczak A., Furgała-Selezniow G., Targońska K., Kupren K., Turkowski K. 2008. Larwikultura reofilnych ryb karpiowatych. Mamcarz A. (ed.). Wyd. Mercurius Kaczmarek Andrzej, Olszyn, Polska. s. 464. ISBN978-83-923855-5-4.
Żarski D., Kucharczyk D., Targońska K., Palinska K., Kupren K., Fontaine P., Kestemont P. 2012. A new classification of pre-ovulatory oocyte maturation stages in pikeperch, Sander lucioperca (L.), and its application during artificial reproduction. Aquaculture Research, 43: 713-721.
This site was made on Tilda — a website builder that helps to create a website without any code
Create a website